(1881 –
1952)
Народився
І.Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничника. Родина часто переїздила з
місця на місце і лише 1891 р. постійно оселилася в Чернігові, де в 1899 р. юнак
закінчив гімназію. Він їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті
університету. Після закінчення, в 1903 р., повертається до Чернігова й поступає
на службу. Проте Київ, мистецьке життя, накладаючись на світ літературних і
театральних уподобань юнака (Гете, Гофман, Метерлінк, Гейне, Тік, Нова ліс,
казки та легенди різних народів), справили сильне враження на І.Кочергу. З 1904
р. він починає виступати з театральними рецензіями на сторінках чернігівських
видань. Критична діяльність була виявом його тогочасної громадської позиції.
У
1910 році російською мовою пише першу п’єсу "Песня в бокале”. У 1914 році
переїхав у Житомир, де і зустрічає революцію, проходить через буремні
випробування громадянської війни.
Від
початку 20-х у творчості драматурга помітний дедалі пильніший інтерес до
повсякчасних тривог і надій людини. У цей переламний період своєї творчості
І.Кочерга починає писати українською мовою. У 1925 р. драматург завершує роботу
над п’єсою "Фея гіркого мигдалю”. Окрилений успіхом, драматург створює у 1927
році п’єсу "Алмазне жорно”. Прагнення драматурга якнайближче підійти до проблем
доби помітне на початку 30-х рр.
У
1930 році І.Кочерга створює свою перлину, драматичну поему "Свіч чине весілля”
(інша назва – "Пісня про Свічку”). У 1934 році І.Кочерга переїздить до Києва,
де поринає в активну громадську та творчу роботу. Він пише п’єси, працює над
кіносценаріями та перекладами.
З
початком Великої Вітчизняної війни І.Кочерга живе в Уфі, де редагує газету
"Література і мистецтво” й працює в Інституті літератури Академії наук України.
Повернувшись
1944 р. до Києва, драматург реалізує давній задум і створює романтичну драму
"Ярослав Мудрий” (1944, друга редакція – 1946), вперше повернувшись до образу
реального державного діяча.
У
повоєнні роки І.Кочерга основні творчі сили віддає роботі над драматичною
поемою про Т.Шевченка "Пророк” (1943).
Помер
І.Кочерга 29 грудня 1952 р.
|